Бідність переводить Україну на соціальну картку. Але й вона недешева...
Бідність переводить Україну на соціальну картку. Але й вона недешева...

Бідність переводить Україну на соціальну картку. Але й вона недешева...

17:15, 05.11.2010
8 хв.

З початку наступного року в Україні вводяться соціальні карти. Проект вимагає значних відрахувань з держбюджету. Як виходитиме з ситуації влада?..

Нинішній День працівника соціальної сфери ознаменувався тим, що влада в черговий раз нагадала – Україна переходить на адресну допомогу. Саме на цій реформі не один рік наполягають, вірніше, наполегливо радять нею зайнятися, головні спонсори нашої держави – МВФ, Світовий банк і європейські фінансові інститути. Рекомендації справді на часі. Маючи в наявності бюджет, дефіцит якого, за даними Рахункової палати, тільки за 9 місяців поточного року збільшився більш ніж удвічі – до 52,8 млрд. грн. (на думку експертів, за підсумками року він складе 66 млрд. грн., або 6% ВВП), а зовнішній борг сягнув 404,3 млрд. грн., абсолютно логічно нарешті зіскочити з соціальної «голки» формування державної скарбниці на надання допомоги конкретній людині і відповідно до її потреб та соціального статусу.

У Кабміні вважають, що введення електронних соціальних карток забезпечить ефективне отримання адресної допомоги від держави. За словами прем`єр-міністра Миколи Азарова, електронні картки можуть виконувати різні функції, зокрема, інформаційну та платіжну. Така система дасть можливість визначити, де необхідні соціальні витрати держави в першу чергу. Ще одним позитивним моментом, на думку прем`єра, є те, що нововведення дозволить знизити паперовий обіг і наблизить Україну до сучасної системи управління. Реформа запрацює з наступного року.

Карткова прелюдія

Відео дня

Розмови про запровадження адресної соціальної допомоги ведуться не перший рік, особливо актуалізувалися вони в час кризи. І це зрозуміло: казну нікому поповнювати  – кількість пенсіонерів давно превалює над числом працюючих, сюди ж можна додати безробітних, «тимчасово працевлаштованих», у цілому всіх, хто повинен перераховувати до бюджету, але через «кризові» обставини не може це зробити. Як результат – Пенсійний фонд, з якого і проводяться соцвиплати, давно «на ладан дише». І бідненька держава, яка давно тягне убого-мільярдерівський спосіб життя, начебто знайшла вихід з ситуації. І що цікаво, якраз у той момент, коли, за твердженнями влади, країна на підйомі, криза відступає, а промисловість відновлює колишні втрачені позиції, причому рішення ухвалюється через не один рік розгляду порад доброзичливців. У цьому проглядається одна дуже «делікатесна» ідея переформатувати фінансові потоки, серед яких соціалка за обсягом грає одну з головних скрипок. Не зніматимемо з рахунків тендерні відносини в Україні, через які, без сумніву, визначатиметься банк для обслуговування карток, не варто виключати і банківський «інтерес», а також фіскальні навантаження, які компенсують втрати цих «транзитних» схем. Подібні міркування говорять тільки про те, що нас розучили вірити в благі наміри влади, ми у всьому шукаємо каверзу. Як вдалося верхам перетворити нас на таких циніків, їм варто було би давно замислитися, перш ніж ображатися на подібні закиди.

Але повернемося до самої ідеї. 11 жовтня Кабмін ухвалив рішення створити єдину інформаційно-аналітичну систему обліку і управління коштами соціальної сфери і запровадити електронну соціальну карту (ухвала №947). Головним виконавцем і координатором нововведення визначене Міністерство фінансів. Пілотні проекти повинні запрацювати в Києві, Харківській і Чернівецькій областях. До того ж, Мінфін має передбачити в проекті держбюджету на 2011 рік і подальші роки кошти для впровадження електронної соціальної карти (залишається тільки здогадуватися, звідки заберуть, щоби в даному напрямі додати).

Що ж стосується столиці, то соціальна картка киянина запрацює з 1 січня 2011 року. За словами заступника голови КМДА Руслан Крамаренко, якщо раніше йшлося про запровадження цього проекту переважно на транспорті, то тепер влада столиці вирішила значно розширити сферу дії соціальної картки. “Тобто, завести на неї не тільки право громадянина на безкоштовний проїзд, але і всі інші пільги, передбачені чинним законодавством. Йдеться, зокрема, і про отримання субсидій на оплату послуг ЖКГ», - пояснив Р.Крамаренко.

Варто нагадати, що столична влада планувала запровадити соціальну картку ще в 2009-2010 роках. На жаль, було не того.

До речі, першими звернулися до Президента з проханням ввести соціальні картки для незахищених верств населення аграрії. У колах провідних аграрних асоціацій говорили, що в Україні впродовж останніх двох років основні харчові продукти значно подорожчали, що знизило купівельну спроможність населення, і основний удар від підвищення цін прийняли на себе незахищені верстви населення. При цьому наголошується, що практично всі попередні уряди регулювали ринки основних видів продовольства шляхом адміністративного втручання у фінансово-господарську діяльність підприємств аграрного сектора і торгівлі, вводячи заборони і обмеження, а також економічно необґрунтоване зниження рентабельності і т.д., що приводило до збитків виробників. Таким чином, підприємства аграрного сектора впродовж тривалого часу виконували функції соціального донора, що стримувало розвиток галузі і погіршувало інвестиційний клімат держави. На думку аграріїв, введення соцкарток є виходом з цієї ситуації.

За підрахунками президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченко, наступного року на реалізацію даної програми необхідно буде виділити близько 2-3 млрд. грн. У розрахунках враховувалося, що малозабезпеченою є п`ята частина населення України.

До сільгоспвиробників приєднався і МінЖКГ. Міністерство пропонує замінити пільги на комунальні послуги адресною допомогою населенню.

Гра в карти

На думку більшості експертів, введення карток – позитивний момент. Це дозволить контролювати витрачання бюджетних коштів. Але називаються й ризики. Один з них – здатність держави не формально, а відповідно до реальності визначити кількість малозабезпечених і спроможність надати їм адекватну фінансову допомогу.

А президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жалило вважає, що проект введення соціальних карток вимагає збільшення витрат з державного бюджету. У нинішніх умовах це зробити практично неможливо. "Таким чином, швидше за все, - це стратегічний довгостроковий напрям", - говорить Я.Жалило. На його думку, соціальні картки спочатку слід вводити на оплату міського транспорту і нарахування пільг за житлово-комунальні послуги, а потім переходити на продукти.

У Росії теж вводять соціальні карти. Випуск єдиної соцкарти росіянина обійдеться бюджету РФ в більш ніж 40 мільярдів рублів, але це за участю банків, а загальна суму витрат оцінюється в 86 млрд. рублів. Підрахунки приводяться з урахуванням інфраструктури, необхідної для організації всього циклу обігу карток, на що піде п`ять років. Карти випускатимуться за допомогою банків, а їх загальна кількість складе 142 мільйони, відповідно до кількості жителів країни. Планується, що до 2015 року всі росіяни одержать свою карту.

(На початку 2005 року Росію захлеснули масові акції протесту після ухвалення закону про монетизацію пільг. Причому громадяни, які вийшли на мітинги, вимагали не тільки повернення натуральних пільг, але і відставки місцевої і федеральної влади.).

У результаті виходить, що соціальні картки, хоч і є вимушеною мірою, але позитивних моментів від їх запровадження предостатньо. Одним з таких, наприклад, є те, що виручка від проїзду буде направлена безпосередньо перевізникові, тобто гроші спрямовуватимуться в ті галузі, які і надають соціальні послуги. А у людини буде вибір, на що витратити пільги.

Але карта задумана як універсальний документ, а без створення певних баз даних і залучення процесингових компаній, без впровадження новітніх технологій для забезпечення картки високими рівнями захисту, без утримання банкоматів і терміналів, що неможливе без могутніх фінансових вливань, нічого путнього із задумки не вийде. Та і впоратися зі всім перерахованим за кілька місяців неможливо. Залишається сподіватися, що хороша ідея не перетвориться на порожню забавку.

Олена Бистрицька (УНІАН)

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся