Кредитні союзи: легше "поховати", ніж врегулювати?..
Кредитні союзи: легше "поховати", ніж врегулювати?..

Кредитні союзи: легше "поховати", ніж врегулювати?..

14:58, 21.01.2011
16 хв.

Міністр внутрішніх справ А.Могильов заявив, що МВС внесло «пропозицію вгору, аби кредитні союзи взагалі поховали». Але дана ініціатива - не найефективніший спосіб вирішення проблеми непрозорості ринку кредитної кооперації, вважають експерти…

Довіру до фінансової системи, яка є дуже тонкою струною на інструменті економіки, як виявилось, може зруйнувати не тільки криза. Це під силу і правоохоронним органам. Наприклад, своїм «силовим» словом голова МВС України Анатолій Могильов розставив крапки над «і» щодо кредитних союзів, причому його заява викликала на ринку не менший фурор, ніж обвал на світових майданчиках на початку другої хвилі «великої депресії». Під час Години питань до уряду у Верховній Раді міністр внутрішніх справ відзначив, що кредитні союзи приносять більше неприємностей і збитків фінансам клієнтів, ніж користь економіці країни. За його словами, міністерство внесло «пропозицію вгору, щоб кредитні союзи взагалі поховали».

І поки указ про похорон не виданий, спробуємо розібратися з основними фігурантами справи – кредитними союзами. Чи виправдане їхнє існування?..

Кризовий період  кредитних союзів - у влади інші проблеми

Відео дня

З початком кризи КС займали не останнє місце в новинній стрічці ЗМІ. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг практично щомісячно то вводила тимчасову адміністрацію в десятках кредитних союзів, то пачками виключила їх із держреєстру.

Не переводилася інформація і про махінації керівників цих фінорганізацій. Суми збитків вкладників у кожному кримінальному епізоді обчислювалися в мільйонах.

Частка проблемних кредитів у системі КС вже до жовтня 2009-го (трохи менше, ніж за два кризові роки) склала близько 1,1 млрд. грн. (близько 27%) при загальному об`ємі виданих кредитів на 4,121 млрд. грн. Тим часом, у той час голова Держфінпослуг Віктор Суслов заявляв, що ситуація в цьому сегменті ринку не є критичною. Для вирішення проблеми не вистачало 0,5-1 млрд. грн. Правда, грошей так і не знайшли.

До речі, ставлення правоохоронних органів до КС і раніше вирізнялося різкістю. В кінці жовтня 2009-го тодішній начальник Департаменту боротьби з економічною злочинністю МВС України Леонід Скалозуб заявляв, що видача ліцензій і контроль діяльності КС покладені на Держкомфінпослуг, але ця робота ведеться не зовсім ефективно. Водночас, податкові органи позбавлені права контролю, оскільки кредитні союзи не є прибутковими організаціями, а також не здійснюють процедури інкасації. Він підкреслював, що на відміну від вкладників банків, яких контролює НБУ, члени кредитних союзів не мають можливості відшкодувати втрачені гроші через відсутність такого механізму.

"Краще було б, щоб об`єднати в одній структурі всі зусилля з контролю за діяльністю як банківських, так і небанківських установ. Пропозицію таку ми внесли, і, на нашу думку, це сприяло б серйознішому контролю за тим, щоб тут не було порушень і шахрайства", - відзначив він.

Не залишилася осторонь і влада, правда, вживати заходів вона не поспішала. Зокрема, в грудні 2009-го, перебуваючи на посту прем`єра, Юлія Тимошенко пообіцяла після виборів розібратися з обдуреними вкладниками кредитних союзів.

«Відразу після президентської кампанії, а я переконана в перемозі, ми займемося ще й кредитними союзами, де обдурили людей, але ніхто у фінансовій сфері не реагує», - сказала прем`єр. Вона також не виключала, що частина КС може бути рефінансована, а частина – націоналізована.

Але «переконанням» леді Ю не судилося реалізуватися.

А міліція продовжувала констатувати. За даними МВС, протягом 2009 року в Україні посадовці кредитних союзів обдурили своїх вкладників на 132 млн. грн. З цієї суми громадянам було відшкодовано лише 3,5 млн. грн. Крім того, накладений арешт на майно обвинувачених на загальну суму більше 24 млн. грн. Проводили розслідування 62 кримінальних справ, пов`язаних з незаконною діяльністю працівників КС у різних регіонах країни. До суду направили 19 справ, за якими до кримінальної відповідальності притягували 56 осіб.

Трохи пізніше – на початку 2010-го зацікавився проблемою і парламент. Голова Верховної Ради Володимир Литвин у перших числах січня заявив, що необхідно провести розслідування діяльності всіх кредитних союзів України, оскільки жертвами діяльності деяких з них стала велика кількість громадян.

За словами спікера, кредитні союзи обдурили людей на суму, за деякими оцінками, 4 млрд. грн. «Тому я вважаю, що перше, що необхідно зробити, це накласти арешт на майно, яке належить керівникам кредитних союзів і на майно кредитних союзів, і детально розібратися, що можна негайно повернути людям», - сказав він.

В.Литвин підкреслив, що необхідно ухвалити рішення про заборону виїзду за межі України керівникам кредитних союзів. Крім того, на думку В.Литвина, в державному бюджеті України необхідно передбачити засоби для повернення людям коштів, вкладених у кредитні союзи, і ці суми треба віднести до державного боргу. «Я вважаю, що Верховна Рада України повинна заслухати звіт з цього приводу уряду і Національного банку, оскільки переконаний, що це і їхня безпосередня відповідальність, адже вони мали забезпечити належний контроль», - додав він.

Але парламент цю тему якось проігнорував. Навіть відмовився створити Фонд гарантування внесків для членів кредитних союзів – законопроект не пройшов.

У лютому 2010-го голова Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, а цю посаду тоді посідав Віктор Суслов, заявив, що реальний рівень проблемних кредитів у КС складає близько 50%, або 1,6 млрд. грн.

***За даними Держфінпослуг,  на 1 січня 2010 року в Україні було зареєстровано 754 кредитних союзи. При цьому роком раніше Комісія внесла до Державного реєстру 14 КС, виключила – 89 КС. У січні 2010 року Держфінпослуг виключила з Держреєстру ще 16 КС. На 1 жовтня 2009 року загальна кількість членів КС склала 2,33 млн. осіб.

Ще пізніше, в липні, Держфінпослуг виступила з ініціативою створити державну факторингову компанію для забезпечення погашення безнадійної заборгованості перед вкладниками проблемних кредитних союзів.

Голова комісії, тепер уже  Василь Волга, заявив, що компанія «викуповуватиме у громадян України права вимоги до кредитних союзів, які регулятор кваліфікує як безнадійну заборгованість».

За його словами, планується, що в Держбюджеті на 2011 рік на ці заходи буде передбачено 1,5 млрд. грн.

«Буде створено державне підприємство при Держфінпослуг, це держпідприємство наступного року одержить безпроцентний кредит з Держбюджету у розмірі 1,5 млрд. грн. Держпідприємство викуповуватиме права вимоги у громадян до кредитного союзу у розмірі тіла депозиту без відсотків, оскільки не потягне (виплату відсотків) зараз державний бюджет. Це відбуватиметься з одночасним отриманням права вимоги цим державним підприємством від кредитного союзу до його боржників. Далі ця факторингова компанія повинна працювати, вживаючи заходів для того, щоб одержати від боржників гроші і ці гроші повернути до державного бюджету України», - сказав В.Волга.

Він відзначив, що якщо запропонована схема буде підтримана владою, то виплата компенсацій вкладникам проблемних КС може початися вже в січні 2011 року.

Але поки рішення не ухвалене, гроші не виділені. Мабуть, не до цього.

Тим часом, активи кредитних союзів продовжували скорочуватися (у січні-червні 2010 року скоротилися на 29,3% до 2,984 млрд. грн), як і кількість самих КС (на 7,3% проти 2009 року – до 700, кількість членів КС – на 30,6%, до 1,521 млн. осіб, зокрема, кількість вкладників скоротилася на 39,7% – до 70,6 тис. осіб, а кількість боржників – на 20,5%, до 336,7 тис. осіб).

Були й гучні скандали на ринку. Наприклад, в листопаді 2010-го Українська федерація страхування, Національна асоціація кредитних союзів і Всеукраїнська асоціація ломбардів підписали резолюцію про недовіру голові Держфінпослуг В.Волзі. Тоді вони заявляли, що, незважаючи на необхідність підтримки представників сектора небанківських фінансових установ, політика, яку проводить Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, спрямована тільки на ускладнення роботи учасників ринку.

Тобто, конфлікт є, і він може спровокувати різні ситуації. Тому саме час повернутися до емоційної промови А.Могильова в парламенті.

Законодавча  байдужість на кредитно-союзній ниві...

За словами президента Національної асоціації кредитних союзів України (НАКСУ) Петра Козинця, вислів міністра внутрішніх справ про доцільність ліквідації ринку кредитних союзів негативно позначився на довірі до ринку і спровокував окремі випадки паніки серед вкладників.

«Те, що це (заява міністра – ред.) негативно відбилося на довірі до кредитних союзів і спровокувало окремі випадки паніки, це факт», - сказав П.Козинець.

При цьому він відзначив, що Асоціація не розглядає заяви міністра як позицію держави. Позиція держави базується на результатах роботи тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, яка з липня по грудень 2010 року вивчала ситуацію в системі КС і дала свої оцінки, які не були такі категоричні, як вислови міністра.

Крім того, П.Козинець підкреслив, що НАКСУ категорично не сприймає оцінку важливості для держави кредитних союзів з погляду кількості грошей, які обертаються в секторі.

«Звичайно, об`єм активів усіх кредитних союзів на сьогодні менший, ніж активи одного середнього банку, але ми говоримо про те, що КС обслуговують в основному малозабезпечені верстви населення», - відзначив президент НАКСУ. За його словами,  в портфелі кредитів КС значну частку займають кредити, надані населенню для оплати навчання або лікування.

За даними П.Козинця, зараз на обліку спеціального департаменту Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг знаходяться 43 кредитних союзи, а на ринку працює більше 700 КС.

Він вважає, що кількість недобросовісних КС на ринку, в першу чергу, залежить від ефективності та оперативності контролюючих і правоохоронних органів з виявлення і припинення правопорушень у кредитних союзах. Водночас, П.Козинець відзначив, що фінансові втрати від діяльності таких проблемних КС не такі вже й великі. «Втрати від діяльності всіх недобросовісних кредитних союзів менші, ніж один «Еліта-Центр» в Києві», - сказав він.

Згоден з даною думкою і голова правління об`єднання кредитних союзів «Програма захисту внесків» Іван Вишневський. За його словами, тимчасова слідча комісія Верховної Ради в системі кредитної кооперації знайшла більше позитиву, ніж негативу. Він назвав заяву голови МВС неправильною і непідготовленою.

За словами І.Вишневського, на сьогоднішній день до проблемних кредитних союзів можна віднести всього 5% від їх загальної кількості. До того ж, більшість випадків неплатоспроможності союзів припали на кризовий 2009 рік, а вже в 2010 році таких випадків фактично не було.

Також він підкреслив, що важлива роль кредитних союзів виражається не стільки об`ємом активів, скільки соціальним ефектом, адже більшість клієнтів КС – люди, яким з різних причин відмовили в банківських кредитах.

Як відзначив І.Вишневський, з II кварталу 2010 року ринок кредитних союзів почав поступово виходити з кризи, що виражалося в збільшенні основних показників. «Вже в III кварталі 2010 року ми відзначали пожвавлення в кредитуванні. Тенденція поліпшення основних фінансових показників кредитних союзів збереглася і в IV кварталі 2010 року. Що стосується початку 2011 року, то в січні традиційно спостерігається затишшя в роботі кредитних союзів, але вже з лютого очікується активізація в кредитуванні фермерів, а з березня — споживчого кредитування», - сказав він.

А у відкритому зверненні Всеукраїнської асоціації кредитних союзів (ВАКС, представляє інтереси 151 кредитного союзу, кількість членів яких складає 623,9 тис. осіб) до керівництва країни наголошують, що кредитні союзи - це кредитні установи кооперативного типу, ринкова ніша яких - соціальне кредитування і мікрокредитування, орієнтоване на надання фінансових послуг переважно пенсіонерам і представникам малозабезпечених верств населення, дрібним підприємцям і фермерам, які не є пріоритетною клієнтською базою для банків.

«Саме тому ринок давно і безрезультатно очікує допомоги від держави, у тому числі і від правоохоронних органів. Проте натомість впродовж багатьох років ми часто одержуємо такого роду гучні безпідставні заяви, які розхитують довіру не тільки до кредитних союзів, але й до всієї фінансової системи і держави в цілому», - йдеться у зверненні.

Може дійсно, правоохоронним органам варто активізувати  роботу з припинення шахрайства з боку керівництва КС і  притягнення їх до відповідальності. Але, схоже, почати це заважає неврегульованість самої системи.

Як пояснює кандидат економічних наук Олександр Охріменко, на відміну від банків, у кредитному союзі немає чітких власників. Вважається,  що ними є всі його учасники. При цьому тільки вони можуть розміщувати депозити і одержувати кредити. Всі рішення повинні ухвалювати колегіально і враховувати не тільки платоспроможність позичальника, але і його участь. Формально вважається, що за рахунок того, що кредитний союз не має великої бюрократичної надбудови, на відміну від банку, у нього повинні бути низькі витрати на утримання керівництва і, відповідно, дешеві позики. Але на практиці все виходить навпаки - ставки в кредитному союзі, як правило, вищі, ніж у банку.

«Реальна діяльність кредитних союзів в Україні далека від теорії. Насправді, керівництво КС підконтрольне тільки собі. Дуже часто збори учасників КС мають формальний характер. Коли фізична особа хоче вступити в кредитний союз, їй пропонують заплатити символічний членський внесок у декілька гривень і при цьому не вимагають чіткого дотримання правил сплати щорічних внесків. Потім учасника КС просять підписати довіреність про передачу його голосу, часто, директорові кредитного союзу. Останній має фактично контрольний пакет і всі рішення приймаються в потрібно руслі. В результаті видача кредитів здійснюється  на користь керівництва», - відзначив експерт.

Як підкреслює О.Охріменко, «коли фінансовий ринок України був на підйомі, проблем з фінансовою стійкістю кредитних союзів не було. Але як тільки прийшла криза, виявилось, що більшість позичальників КС неплатоспроможна. Якби вступні і членські внески були повноцінні, то за рахунок цих засобів можна було б покрити поточні збитки. Але оскільки таких сум немає, то  реальним джерелом покриття збитків за проблемними кредитами можуть бути тільки нові депозити.

Проблеми зростають тільки тому, що за рахунок нових депозитів не можна постійно покривати проблемні кредити. Все одно доведеться платити за новими внесками. У результаті одержуємо безконтрольний сегмент ринку».

Ось і виходить, що криза, як лакмус, позначила всі сірі плями нашої економіки, які давним-давно вимагали вирішення на законодавчому рівні. Звичайно, легше «поховати», ніж врегулювати. Але «викоренити»  кредитну кооперацію, схоже, буде великою помилкою. На сьогодні у світі активи кредитних союзів оцінюються на суму більше 1 трлн. дол. І обслуговують вони понад 857 млн. осіб. КС і фінансові кооперативи полегшують доступ до фінансових послуг і саме тому в кризовому 2008 р. в США було зареєстровано 7969 кредитних споживчих кооперативів громадян, в яких перебувало більше 70 тис. пайовиків. Дані організації прийняли 700 млрд. дол. заощаджень і видали кредитів на суму 600 млрд. дол. Там КС зберегли, оскільки оцінили їхні переваги. Вони полягають у прозорості, підконтрольності, керованості. В результаті взяти гроші в борг у союзі дуже просто: вони видаються на першу вимогу за наявності грошових коштів у касі і без забезпечення. Гроші передаються позичальникові, як правило, в день його звернення. Для членів союзу КС забезпечує, таким чином, переваги, які не може надати жодна інша кредитна організація. У КС платоспроможність членів враховується  жорстко, а перед наданням кредиту вимагають обґрунтування його окупності. У кредитних союзах США своєчасне і повне повернення позик - явище звичайне. Неповернені і протерміновані кредити складають не більше 3% від загальної їх суми.

Може,  народним обранцям варто перейняти досвід і подібні правила регламентувати в рідній країні, поки не пізно.

Олена Бистрицька (УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся