Україна - Європа: мита зникають, квоти зростають...

Україна і ЄС домовилися про безмитну торгівлю елітним сиром, причому його ціна в українських супермаркетах не буде перевищувати європейську. Також збільшать квоти на експорт зерна і будуть взаємно обнулені мита на низку товарів...

Валерій П`ятницький

Заступник міністра економіки України Валерій П`ятницький в інтерв`ю УНІАН позитивно оцінив результати чергового раунду переговорів між Україною та ЄС про підготовку угоди щодо зони вільної торгівлі, який пройшов минулого тижня. Зокрема, вдалося домовитися про збільшення квот на експорт зерна та безмитної торгівлі деякими видами сільгосппродукції. Водночас, питання співпраці в енергетичній сфері, на його думку, необхідно вирішувати на вищому рівні.

- Валерію Тезійовичу, за якими видами продукції вдалося домовитися щодо лібералізації?

- За більшістю товарів вже давно досягнута домовленість про лібералізацію. На сьогодні переговори ведуться за окремими сільськогосподарськими товарами. На цьому раунді закріплені додаткові домовленості про лібералізацію. Частина продукції (приблизно 20%), на яку раніше ЄС пропонував квоти, буде лібералізована в рамках так званих секторальних ініціатив "нуль на нуль". Тобто, ЄС відмовляється за низкою товарів від квотування і знижує ставки імпортних мит до нуля. У свою чергу, ми теж знижуємо свої імпортні мита за цими ж товарами.

- Про які товари йдеться?

- Перш за все, це товари кондитерської промисловості, як кінцеві (цукерки, шоколад, печиво), так і напівфабрикати.  Є також деякі інші товари харчової промисловості, а також пов`язані з тютюновою галуззю. Але хочу підкреслити, що вся ця продукція вже має додану вартість.

- Чи вдалося домовитися про прийнятні квоти на експорт м`яса в країни ЄС?

- По м`ясу будуть тарифні квоти. Щодо обсягів, то йдеться про реальні цифри, відповідно до можливості їх виробництва і постачань. Головне, ми домовилися, що квоти не будуть фіксуватися на одному рівні, а передбачається поступове їх збільшення впродовж 5 років. За кожним видом продукції буде, звичайно, свій розмір збільшення.

По частині, яка залишилась, теж є домовленість про квоти, і вони досить нормальні.

- Деякі експерти відзначали, що квоти на зерно пропоновані ЄС мізерні. Чи вдалося домовитися про їх збільшення?

- По зерну зараз квоти суттєві. Але я не буду ні однієї цифри називати доти, поки не буде поставлена крапка в переговорах. Але хочу зазначити, що прогрес є.

До речі, такий собі Корнілов (директор Інституту країн СНД Володимир Корнілов) нещодавно заявив, що ж це за неподобство, що Україні дають квоту в 5 тис. тонн на зерно. Так от, це брехня. Сьогодні мова йде про обсяги адекватні тим, які традиційно складаються у нашій торгівлі.

- Ви вже розповідали про те, що Україна погодиться на скасування ввізного мита на твердий сир. Як це позначиться на внутрішньому ринку?

- Щодо сиру вдалося досягти гарного результату. Ми зможемо експортувати сир без мит, і запропонували зняти мита на ввезення в Україну тих видів сиру, які будуть захищатися як географічні найменування. Однак, щодо сирів, отриманих в результаті промислової переробки, лібералізація не буде повною. Таким чином, в результаті у нас можуть з`явитися дуже екзотичні сири, які не порушать рівновагу на ринку, а з іншого боку, це дозволить європейським країнам, незалежно від того, великі це чи дрібні виробники, мати шанс експортувати продукцію на український ринок. У результаті ми, може, побачимо в магазинах до 100 видів сиру, географічні найменування яких захищаються в ЄС і будуть захищатися у нас.

- І, отже, ціна на ці сири не буде істотно відрізнятися від ціни в країнах ЄС?

- Так, ціна на них не буде істотно вищою, ніж у супермаркетах країн Європи.

- Деякі українські виробники випускають пармезан, камамбер. Чи зможуть вони продовжувати випуск цих сирів?

- Не питання. Скажімо, той ж Пирятинський пармезан можна буде випускати і продавати. З ним можна буде виходити і на зовнішній ринок. Захищатися буде тільки Парміджано Реджано (Parmigiano Reggiano) і все. Камамбер теж можна буде виробляти і продавати і яготинський, і білоцерківський, і пирятинський, і будь-який інший, за винятком Камамбер де Норманді (Camembert de Normandi). Якщо буде доведено, що Нормандія знаходиться десь на узбережжі Україні, то тоді вже інша справа (жарт).

Валерій П`ятницький

- А як щодо коньяку і шампанського?

- Тут вже складніше. Це чіткі географічні найменування. Але буде розроблений компенсаційний пакет для виробників коньяку і шампанського, які потрапляють під певні критерії. І тут я зазначу, що якщо хтось раптом, почувши про цей компенсаційний пакет, раптом зараз почне розливати коньяк, то його ці компенсаційні заходи не торкнуться. Мова буде йти про певних виробників, які виникли до певного часу.

- У якому вигляді буде компенсація?

- Це вже предмет домовленостей не тільки між бюрократами Брюсселя та Києва. Це буде вирішуватися в діалозі бізнесу. Якщо ми говоримо, що приміром, 10 років буде перехідний період, то це не означає, що виробники у нас повинні сидіти на печі в очікуванні дива. Навпаки - вони повинні щось робити для просування продукції на ринок ЄС. Якщо зараз, наприклад, там є українські ігристі вина, то з`явиться можливість просувати їх ще більше. Для цього потрібна якість, потрібні лабораторії, які дають можливість не за 20 показниками контролювати продукцію, а за 200, як це робиться в країнах - великих виробниках вина.

- Які залишилися невирішені питання з енергетики?

- Щодо енергетики, ми вже вийшли, напевне, на той етап, коли на рівні експертів говорити складно. Все, що ми могли зробити - вже зроблено. Експерти підготували позиції до потенційних угод з обох сторін. Далі мають бути вже рішення на політичному рівні або першого віце-прем`єра чи міністра енергетики. Це багато в чому вже питання не експертного рівня.

- Якщо можна, конкретно про транзит газу?

- Зараз, якщо ми говоримо про газ або інші види енергетичних товарів, то повинна бути свобода транзиту, чи  навіть швидше гарантія безперебійного транзиту. Це базовий принцип. З іншого боку, наші європейські колеги хочуть мати гарантії неповторення неприємних інцидентів, які відбувалися в недалекому минулому.

Сьогодні в сфері енергетики амбіції європейців виходять за рамки угоди про вільну торгівлю, оскільки в жодній угоді про вільну торгівлі у європейців таких вимог та параметрів, які вони хочуть закласти з енергетики в цій угоді, немає. Фактично нам пропонується гра на одному полі - на території Україні.

Я розумію, що, напевно, ми на сьогоднішній день не можемо розглядати себе якимось глобальним гравцем, що домінує на євроринку, але з іншого боку, якщо у нас угода двостороння, то давайте її і будувати відповідно, включаючи можливості для нас доступу на європейський ринок енергетичних послуг.

- Чи не вважаєте Ви, що заяви про очікувані терміни завершення можуть позначитися на результаті досягнутих домовленостей? Наприклад, експерти висловлюють критичні зауваження щодо умов приєднання України до СОТ. Мовляв, зараз ці недоліки «вилазять боком». І це, на їхню думку, нібито відбувається саме через бажання якомога швидше завершити процес.

- Покажіть мені цих експертів, які знають наші умови і знають конкретно, що де вилазить. Поки я не почув жодного конкретного прикладу. Коли ви говорите, що ми прискорюємося, то хочу запитати, скільки років ми ведемо переговори? Вже 3 роки. А до цього ми 2 роки вели інтенсивні консультації, обговорюючи всі розділи.

Тому, те що зараз виглядає як прискорення, ви мене вибачте... Коли ви будуєте будинок, коли у вас тільки закладається фундамент, то здається, що нічого не рухається. Коли ви накрили дах і почали оздоблювальні роботи, то здається що все закінчено і все прискорюється. Так от, тут це той самий процес. Багато розділів практично завершені. Ніякого штучного прискорення немає. Йде безперервний робочий процес над угодою. Прискорення заради прискорення не існує. Якби було прискорення, то я сьогодні вам би доповів, що ми по всіх розділах поставили крапки. А зараз, ми навіть ті розділи, які закінчили обговорювати, переглядаємо ще і ще раз, шукаємо можливі "блохи", перевіряємо и ще раз перевіряємо. Немає ніякої паніки, поспіху підготувати угоду, наприклад, до 1 травня...

- Коли відбудеться наступний раунд переговорів?

- Раунд проміжний призначений на середину травня п.р., а повноцінний пройде в середині червня. Ось наприклад, ми зараз з багатьох речей домовилися, але деякі моменти просто треба відпрацювати на місці з однієї й іншої сторони. На переговорах ми домовилися, сказали ОК, але я повинен повернутися в Україну і обговорити ці моменти з тими чи іншими галузями. Кожен раунд ми працюємо як останній.

- Валерію Тезійовичу, скажіть, чи позначилася на перебігу переговорів інформаційна «хвиля» щодо можливої перспективи приєднання України до Митного союзу? Висловлювалися думки, що Україна хоче обдурити когось або затягнути час для прийняття рішення щодо ЗВТ з Євросоюзом...

- Ми не збираємося обманювати європейців. У нас є щире бажання завершити переговори і підписати угоду. Ми працюємо на результат, а не для того, аби поговорити або затягнути час.

Знаєте, коли експерти проводять переговори, то вони сконцентровані на процесі й менше читають все, що його супроводжує. Принаймні, на настрої наших переговорів інформація, яка з`являлася в українській пресі, ніяк не позначалася.

- Теоретично, якщо ми ухвалюємо рішення про приєднання в перспективі до Митного союзу, то нам доведеться відмовитися від усіх переговорів про створення двосторонніх угод про вільну торгівлю і від тих угод, які вже підписані?

- Теоретично -  так

- Дякую за інтерв`ю.

Розмовляв Юрій Дощатов (УНІАН)

УНІАН в Google News