Шпек: “Ми не зможемо протриматись без реформ до кінця наступного року”...
Шпек: “Ми не зможемо протриматись без реформ до кінця наступного року”...

Шпек: “Ми не зможемо протриматись без реформ до кінця наступного року”...

14:25, 11.05.2011
13 хв.

"З боку уряду постійно відчувається невпевненість, непослідовність у проведенні реформ. Однозначно, головним механізмом стабілізації є збалансована політика, основою якої була і буде співпраця з МВФ. А ще з осені минулого року не виконуються її першочергові завдання"... Інтерв”ю УНІАН старшого радника ПАТ “Альфа-Банк” (Україна) Романа Шпека

“Проблема не в програмі співпраці з МВФ, а в недостатньому проведенні реформ. Ми постійно не виконуємо взяті на себе зобов’язання, не пропонуємо інших заходів, натомість називаємо вимоги Фонду жорсткими. Не МВФ, а уряд відповідальний за економічний стан, за рівень добробуту громадян. А не виконувати зобов’язання - це не правильно. Ви подивіться чиї там підписи стоять… А це вже елемент довіри до держави"...

Інтерв’ю агентству УНІАН Романа Шпека - члена Ради Національного банку України, старшого радника ПАТ “Альфа-Банк” (Україна), екс-міністра економіки України (1993-1995 рр.), віце-прем`єр-міністра України (1995-1996 рр.)

- Романе Васильовичу, як Ви оцінюєте сьогоднішню макроекономічну ситуацію в Україні?

Відео дня

Роман Шпек
Оцінка щодо загальних економічних тенденцій – позитивна. І економічне зростання, яке уряд за перший квартал оцінює на рівні 5%, і утримання макроекономічної стабільності, курс, інфляція, зростання доходів бюджету і особливо бюджету Пенсійного фонду, збільшення депозитів - це, однозначно, позитивний результат.

Так, економічна активність в І кварталі 2011 року була досить високою. Зростання ВВП, збільшення експорту, обсяги якого в березні поточного року становили 6 млрд. дол., були найвищими з початку кризи в жовтні 2008 року. Обсяги імпорту товарів у цей період також високі - майже 7 млрд. дол. Урядом та банківським сектором розміщено єврооблігації на понад 2 млрд. дол., що забезпечило профіцит фінансового рахунку в І кварталі. Позитивним також є те, що за І квартал п.р. сальдо зведеного платіжного балансу залишилось додатнім  - це  дозволяє нарощувати резерви.

Втім, цього недостатньо. Зростання повинно бути вищим, тому що глибина падіння була понад 15%, і досягнуті показники ще не дозволяють нам вийти на докризовий рівень.

- На Вашу думку, коли ми зможемо його досягти?

Вважаю, що в середині – другій половині наступного року ми зможемо вийти на докризовий рівень. У цілому темпи зростання зберігаються, хоча змінюється база порівняння. Перший квартал 2010-го у порівнянні з 2009-им значно кращий, ніж 2011 порівняно з 2010 роком, а минулий рік був значно кращий за попередній.

Загалом, коли ми говоримо про позитивне, потрібно бачити перспективи, а саме: які ми маємо сприятливі можливості, чи які можуть бути загрози. В першу чергу, ми не повинні повторювати те, що було напередодні кризи 2008 року, коли заявляли, що криза Україну не торкнеться. Нам потрібно зі всією відповідальністю враховувати світові тенденції. Наприклад, нещодавно експерти Міжнародного валютного фонду спрогнозували, що високі ціни на нафту зберігатимуться приблизно протягом 5 років. Крім того, продовжуватиметься послаблення долара. Це - додаткові виклики для України.

Треба враховувати і ціни на сільськогосподарську продукцію, продукти харчування. Вони постійно зростають. У цьому є позитив для росту експорту, але є й вірогідність збільшення інфляції. Також слід пам’ятати, що необґрунтовані обмеження цін призведуть до дефіциту відповідних товарів.

Не слід також забувати, що неспокійно у Північній Африці і на Близькому Сході, а також про проблеми Греції, Португалії тощо.

Необхідно розуміти, що певні макроекономічні показники, ризики щодо України є відгомоном не тільки внутрішніх ситуацій, але й зовнішніх процесів, оскільки це стосується країн – наших торгових партнерів. Якими будуть попит і цінова кон`юнктура на товари українського експорту? Зокрема, це стосується західноєвропейських банків, що інвестували в нашу країну - як вони у подальшому розвиватимуться, чи будуть мати інтерес до присутності у країнах Східної Європи, в Росії, Україні, Білорусі?..

- Ви вважаєте, що вони можуть втратити інтерес?

Це залежатиме від діяльності Європейського центрального банку, Європейської комісії, від того, який стан справ у їхніх материнських структурах, чи зможуть вони і надалі надавати допомогу своїм банкам в країнах Східної Європи.

- А які внутрішні чинники треба розглядати в першу чергу?

З боку уряду постійно відчувається невпевненість, непослідовність у проведенні реформ. Однозначно, головним механізмом стабілізації є збалансована політика, основою якої була і буде співпраця з МВФ. А ще з осені минулого року не виконуються її першочергові завдання, які не є складними. Це стосується долі реструктуризованих та націоналізованих банків, скасування обов’язкового викупу Національним банком облігацій внутрішньої державної позики. Крім того, пробуксовує вкрай необхідна пенсійна реформа, ціни на газ для теплокомуненерго нижчі від закупівельних, а тарифи на електро- та теплову енергію нижчі від собівартості. Все це накладає додаткове навантаження на бюджет. Такий стан справ ускладнює стосунки з МВФ.

Нам потрібно зрозуміти, що без взаємодії з МВФ ми обійтись не зможемо, бо це не тільки кредити, це, в першу чергу, - визнання якісних змін, що відбуваються в державі, відповідний сигнал міжнародним інвесторам. Заяви деяких урядовців, що нам не потрібно співробітництво з Фондом, бо в нас обсяг резервів становить 37 мільярдів долл., - безвідповідальність. Я хочу нагадати цим урядовцям, що напередодні глибокої девальвації у нас був обсяг міжнародних резервів 38 млрд.  дол., а рівень чистих валютних резервів був вищим ніж зараз. Стан грошової одиниці залежить не стільки від обсягів резервів, скільки від якості грошово-кредитної і бюджетної політики.

Якщо ми призупинимо співпрацю, то ми обов’язково будемо змушені її відновлювати, але це прийдеться робити при більш складній внутрішній ситуації і на більш жорстких умовах нашого кредитора - рівень довіри зменшиться. Проблема не в програмі співпраці з МВФ чи його кредитах, а в недостатньому проведенні реформ. Ми постійно не виконуємо взяті на себе зобов’язання, не пропонуємо інших заходів, натомість називаємо вимоги МВФ   жорсткими. Не МВФ, а уряд відповідальний за економічний стан, за рівень добробуту громадян. А не виконувати зобов’язання - це не правильно. Ви подивіться чиї там підписи стоять… А це вже елемент довіри до держави.

Ми не зможемо протриматись без реформ до кінця наступного року. Чому я кажу про кінець наступного року, бо вибори в парламент відбудуться восени 2012 року. Якщо не будуть відрегульовані тарифи на транспорт, житлово-комунальні послуги,  електроенергію та газ для населення (відповідно до зобов’язань уряду), паралельно з покращенням якості послуг, то до кінця 2012 року ми не зможемо протриматись. Така недалекоглядна політика може призвести до вкрай негативних наслідків.

Я беру на себе сміливість це сказати, оскільки не бачу на даний момент якісної та достатньої підтримки намірів і дій Президента з боку уряду.

- Вважаєте, що уряд треба відправити у відставку?

Ні. Я хочу, щоб прем’єр-міністр та інші урядовці реалізовували реформи і не думали про  їх непопулярність. Перш за все, я проти вислову “непопулярні реформи”. Я за те, щоб вони називалися «вкрай необхідні», «складні», але такими, «без яких ми не можемо стати економічно сильнішими, заможнішими». Дуже легко назвати крок непопулярним і нічого не робити, тому що наші громадяни, наші виборці нас не підтримають. Відповідальність полягає у тому, щоб провести реформи, а народ зрозумів, що ці дії є, хоч і неприємні, болючі, але дуже необхідні. Це - завдання уряду.

- Як Ви ставитесь до твердження, що кредити МВФ – трансформація приватного боргу у державний?

Це твердження є неправильним. Я не в політиці, і тому не переживаю за політичний рейтинг і можу прокоментувати це питання так: МВФ зацікавлений, щоб Україна була успішною. Україна багато років співпрацює з Фондом - позитив від співпраці очевидний. Коли ми започаткували першу програму співпраці, місячна інфляція була на рівні  200% в 1994 році, при тому що у 1993-му – 10000%.

Повертаючись до макроекономічної ситуації, важливо проаналізувати, що при позитивному сальдо платіжного балансу сальдо торгівельного балансу є від’ємним. Інфляція зберігається високою, і всі прогнозні оцінки говорять, що вона буде 10,5-11,5% за результатами 2011 року. Вже тривалий період інфляція 10 і більше відсотків. В таких умовах від’ємне сальдо торгівельного балансу є досить небезпечним. Експорт зростає  значно нижчими темпами, ніж імпорт при тому, що зростають обсяги закупівлі газу і ціни на газ збільшуються теж. Спеціальні програми підтримки щодо розвитку експорту не реалізовуються. Диверсифікація експорту також не проводиться. Натомість, запроваджується заборона на експорт окремих видів продукції.

25 років тому Радянський Союз мав дешеву нафту, газ, монополію на зовнішню торгівлю. Але не вистачило нафти і газу, щоб купувати зерно, масло, м’ясо за кордоном, аби утримувати в покорі народ. СРСР через те розвалився. Не через якісь політичні змагання, а через недосконалу економічна модель.

Спроби зараз штучно утримати ціни на продукти харчування, енергоносії, комунальні послуги, монополізувати зовнішню торгівлю не лежать в площині тих заходів, які можуть сприяти подоланню від’ємного сальдо торгівельного балансу. Окрім того, таки кроки призводять до неефективного використання бюджетних коштів. А бюджетні кошти це, в першу чергу, - своєчасні і достойні зарплати вчителів, лікарів, стипендії, лікарняні тощо. 

Ми повинні мати достатньо валюти від торгівельних операцій, а не тільки від позик міжнародних фінансових організацій та переказів наших громадян із-за кордону . Повинна бути спеціальна програма розвитку експорту, на це повинні бути зорієнтовані всі учасники ринку, в тому числі малий і середній бізнес. Це з часом дасть позитивний результат.

- У багатьох громадян складається враження, що офіційний показник інфляції і реальне зростання цін не зовсім співпадають. Що Ви можете сказати з цього приводу?

Роман Шпек
Я не прихильник цих спекуляцій. Методика визначення інфляції в Україні така ж, як і в інших країнах і відповідає методології МВФ.

- Але у нас зріз споживання дещо інший...

Ось через те, що у нас нижчий рівень доходів громадян у порівнянні з іншими країнами, більша їх частка йде на продукти харчування, на предмети першої необхідності. Ціни зростають, але вони по-різному ростуть.

Дивіться, в мене доходи не найнижчі, але я не завжди продукти харчування купую в Києві, тому що, дійсно, монополізація сільськогосподарських ринків призводить до того, що ціни ростуть необґрунтовано. Я, іноді, купую у Василькові на ринку, продукти там не гіршої якості, але ціни нижчі. Дії уряду щодо організації сільськогосподарських ярмарків – це один з кроків у напрямку боротьби з монополізмом.

Зараз потрібно дивитись, як допомогти суб’єктам торгівлі з кредитуванням, щоб їхня діяльність була більш циклічною, щоб вони могли збільшувати свої доходи за рахунок обсягів, а не за рахунок розміру торгівельної надбавки. Головне - конкуренція. До того часу, поки у нас будуть привілейовані, які мають право продавати, чи мають право легше ввозити товари через митницю, чи перекуповувати, краще не стане...

- Як, на Вашу думку, квоти на експорт зерна – це негатив?

Це у цілому погано і для виробника, і для експортера, і для держави, тому що є від’ємне сальдо торгівельного балансу, а ми обмежуємо експорт. Це по-перше.

По-друге. У нас нерозвинута ринкова інфраструктура для розвитку експорту. Ми не маємо сильних гравців.  Якщо говорити про те, що погані дії тільки з боку уряду, то це не буде об’єктивна думка... Слід зазначити, що через продовження дії квот в І кварталі 2011 року експорт зернових залишається майже на 20% нижчим, ніж в минулому році.

Якщо Україна буде нездатна нарощувати обсяги експорту, то товар на світовий ринок піде з інших країн - Бразилії, Австралії, Канади. Нам потрібно думати не як закритись від світу, а про те, що тенденція росту цін на харчову продукцію триватиме. Це реальні обставини. Необхідно нарощувати обсяги виробництва у сільському господарстві та експорт цієї продукції. При цьому уряд повинен забезпечити і внутрішній ринок. Ми не можемо втратити шанс зайняти значну нішу на зерновому світовому ринку. Крім усього іншого це стимулюватиме розвиток сільської місцевості. А це - умови проживання мільйонів наших громадян.

- Що зараз відбувається навколо Ради Національного банку?

Надзвичайно важливим на сьогодні є незалежність Національного банку і добре, що це забезпечено. Для авторитету НБУ в цілому важливим є не тільки склад правління і його активна та ефективна робота, але й діяльність Ради НБУ. Її останнє засідання пройшло в грудні 2009 року. Вона не працює. Шляхом опитування окремі рішення приймаються, але це не додає авторитету Національному банку. Я вважаю, що цьому потрібно покласти край. Необхідно визначитись із складом, обрати голову Ради і вона повинна працювати, як колись це було при Гальчинському - на професійних засадах, без спроби використати це в політичній практиці, чи з будь-якою іншою діловою вигодою. Є підстави вважати, що найближчим часом таке важливе питання буде вирішено. Переконаний, що голова Національного банку має достатньо авторитету і комунікацій з Президентом, щоб  це відбулось найближчим часом.

- Яким чином?

Відбудеться перше засідання і серед членів Ради Національного банку буде обраний голова.

- В які строки?

У цьому питанні немає якихось особливих підстав до зволікання. Все можна протягом місяця вирішити. Я вбачаю такі можливості.

- Дякую за розмову.

Розмовляв Дмитро Бобесюк (УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся