Ціна бензину - надуманий дефіцит, або бажання заробити ...

Будемо сподіватися, що влада, в першу чергу Кабмін, стане на бік споживача - припинить «бензинові»Ігри. А ми прекрасно знаємо, що при бажанні вона може бути дуже ефективною, особливо, коли не відстоює чиїсь бізнес інтереси ...

Чергове загострення ситуації на українському ринку бензину знову стало наслідком застарілого конфлікту між імпортерами палива і його внутрішніми виробниками.

Останні вже не перший рік добиваються від Кабміну введення обмежувальних мит на імпортний бензин і дизпаливо, мотивуючи це демпінгом з боку імпортерів, які вважають, що такі вимоги суперечать основоположним принципам ринкової економіки. При цьому обидві сторони перманентного конфлікту постійно покладають провину за цінові коливання один на одного. Нинішня інформаційна кампанія із залякування споживача прийдешнім дефіцитом, будучи продовженням цього протистояння, є одночасно і відчайдушною боротьбою за утримання нинішньої високої ціни на вітчизняних АЗС. Крім того, в даному питанні не останню роль відіграє і хворобливий страх імпортерів опинитися крайнім у випадку виникнення реальних проблем з наповненням паливного ринку.

Імпортери захищають український ринок

Основною претензією до власників українських НПЗ, яку імпортери сьогодні намагаються нав`язати владі, стурбованої чутками про майбутні чергах на АЗС, є багаторазове перевищення експорту українського бензину над його постачанням. Наприклад, повідомлення від Консалтингової групи «А-95»: за оперативними даними Держмитслужби та Міненергоугля, за 20 днів червня Лисичанський НПЗ (ПрАТ «ЛИНІК», м. Лисичанськ, Луганська обл.) відправив на експорт близько 60 тис. тонн високооктанового бензину , що становить 90% його виробництва на підприємстві за вказаний період. У «А-95» уточнили, що на 21 червня ц.р. «ЛИНІК» виробив 56 тис. тонн бензину марки А-92 і 9,9 тис. тонн бензину А-95. При цьому експорт А-92 склав 53 тис. тонн, А-95 - близько 6 тис. тонн.

У той же час, експерти відзначають, що сумарні залишки бензину на НПЗ України, станом на 21 червня ц.р., продовжили знижуватися і склали 29,1 тис. тонн (мінус 16% за добу). Згідно з опитуванням регіональних постачальників, проведеним Консалтинговою групою «А-95», на ринку відчувається гостра нестача пропозиції оптових партій високооктанового бензину українського виробництва.

«Червневі темпи вивезення бензину Лисичанського НПЗ дозволяють прогнозувати повторення рекордних 100 тис. тонн експорту, які були зафіксовані в минулому травні. Якщо ТНК-ВР не може або не хоче дати Україні паливо, то зобов`язана поділитися з урядом і ринком хоча б планами щодо розподілу своєї продукції в подальшому. Небезпечно йти в сезон пікового споживання з невизначеністю щодо найбільшого гравця », - зазначив директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.

За його словами, поки ситуація на ринку залишається напруженою, але небезвихідною. Великі учасники вже адаптувалися до нових реалій і розмістили додаткові замовлення на зарубіжних НПЗ. У зв`язку з цим експерти не очікують перебоїв з реалізацією і зростанням цін на автозаправних станціях.

У той же час, на думку аналітиків групи «А-95», посилений експорт і, як наслідок, брак бензину вітчизняного виробництва не дозволили українському споживачеві відчути зниження цін на світовому ринку, що спостерігалося в травні.

Тобто, начебто все не так вже й страшно, але от зниження ціни бензину очікувати не приходиться. Але ж 24 червня світовий ринок нафти, і без того демонструє падіння вартості «чорного золота», отримав додатковий імпульс у вигляді рішення США та Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) викинути додатково на ринок 60000000 барелів нафти. Таким чином, для зниження ціни бензину є цілком об`єктивні передумови, але нам, схоже, цього не дочекатися. Але чи варто в усьому звинувачувати експортерів?

Принцип «давальницького» експорту

Є досить вагомі контраргументи у нафтопереробників. Так, прес-служба ТОВ «ТНК-ВР Коммерс», зазначає, що Лисичанський НПЗ на сьогодні працює у плановому режимі, виконуючи довгострокові контрактні зобов`язання за давальницькою переробки російської нафти перед своїми партнерами.

«У ситуації нерівної конкуренції з підприємствами Митного союзу (РФ, Білорусь, Казахстан) єдиним шляхом виживання належить ТНК-ВР Лисичанського НПЗ стала давальницька переробка російської нафти, що дозволило завантажити простоювали б в іншому випадку потужності. У червні 2011 року на потужностях заводу планується переробити понад 455 тис. тонн нафти, що майже в чотири рази перевищує обсяг переробки за аналогічний період минулого року », - відзначили в компанії.

Також у компанії повідомили, що криза в економіці Білорусі, девальвація національної валюти і введення обмежень на експорт палива за межі країни зумовили різке скорочення поставок високооктанового бензину на український ринок.

Так, у травні порівняно з квітнем обсяги поставок палива А-95 з Білорусі зменшилися в 16,5 рази - до 1625 тонн. Ситуація ускладнюється зупинкою на ремонт найбільшого заводу країни - Мозирського НПЗ.

Як відзначають в ТНК-ВР, у зв`язку з браком білоруського ресурсу, ряд трейдерів переорієнтувався на постачання більш дорогих нафтопродуктів з півдня Європи, та їх бажання зберегти звичний рівень маржі за рахунок підвищення ціни на внутрішньому ринку цілком зрозуміло.

«Незрозуміло інше, чому в умовах повністю відкритого ринку взагалі обговорюється питання залишків палива на українських НПЗ, але при цьому залишається без уваги аналіз залишків палива в імпортерів і причини, за якими паливо не ввозиться в країну», - відзначили в «ТНК-ВР Коммерс ».

Ось така, з дозволу сказати, «відповідь Чемберлену». І хто ж у такому випадку правий - «меркантильні» імпортери або «нещасні» експортери, позбавлені можливості конкурувати на внутрішньому ринку з імпортним бензином?

Споживач між двох вогнів

Головним для пересічного українського автолюбителя все ж залишається питання - так буде дефіцит чи ні?

Як вважає заступник директора науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев, сьогодні реального дефіциту бензину в Україні немає, а є дефіцит балансу. «Це означає, що темпи споживання бензину вище, ніж темпи заповнення його запасів», - пояснив експерт. Він вважає, що «дефіцит можна чекати тільки в разі накладення різних чинників, ймовірність збігу яких є виключно гіпотетичною. Приміром, якщо в найближчі два тижні не запрацює Мозирський настопереробний завод, але Білорусь - планова держава і якщо вони говорили, що НПЗ буде запущений значить, вони це зроблять. Другий момент - якщо блискавка в черговий раз вдарить в якусь із установок Лисичанського або Кременчуцького НПЗ, а вони там постійно б`ють, особливо в потрібний момент. Кранівники обрушують стіни цехів на дуже цінне обладнання знову ж вельми вчасно, річка, з якої НПЗ бере воду для технологічних потреб, може раптово зміліти. Одним словом, якщо на тлі відсутності білоруського імпорту різко скоротиться відвантаження палива з українських НПЗ, десь приблизно через 2 тижні ми отримаємо дефіцит бензину ».

Тим часом, як зазначає експерт, хто б що не говорив, а на щастя для споживача, наші переробники та імпортери не можуть прожити один без одного. «Оскільки імпортери не можуть наростити обсяги закупівель за кордоном, а переробники не в змозі збільшити обсяг виробництва бензину, щоб компенсувати імпорт, то не ті ні інші не можуть закрити потреби ринку самостійно. Але обидві сторони чудово розуміють, що можна дуже непогано заробити на зростанні попиту. Вся ця інформаційна війна пояснюється виключно цим бажанням, а аж ніяк не показний турботою про українського споживача. Сьогодні з`явилася можливість зіграти на примару дефіциту - переробники перестали виставляти на продаж оптові партії палива. В результаті, трейдери зіткнулися з тим, що в Україні немає вільного палива, на білоруському ринку вільного ресурсу теж не виявилося і почалося бродіння - запаси зменшуються, поповнити їх нічим. На цій хвилі і пішли інформаційні викиди про прийдешній дефіцит з обох сторін », - переконаний Г. Рябцев.

Але зрозуміло, що одна справа - бажання, а зовсім інша - можливості. Світовий ринок нафти не залишає нашим бензотрейдерам реальної можливості підняти ціну в умовах падіння вартості нафти. Як вважає Г. Рябцев, в нинішній ситуації програмою мінімум для всіх учасників ринку стало утримання ціни бензину на нинішньому рівні. «На світовому ринку ціни пішли вниз, опустившись нижче 100 доларів за барель, що повинно було привести до здешевлення бензину в Україні приблизно на 10 копійок і більше, дизельне паливо взагалі мало подешевшати копійок на 20, як мінімум, ще тиждень тому, але цього не відбулося, в тому числі завдяки чуткам про дефіцит », - сказав експерт.

І, нарешті, спроби імпортерів і виробників бензину перекласти провину один на одного за можливий дефіцит на ринку обумовлені, на думку Г. Рябцева, і побоюваннями каральних заходів з боку Антимонопольного комітету. «У першу чергу, це стосується імпортерів, які бояться, що на них« повісять усіх собак ». Згадайте, кого на початку року покарав АМК за зростання цін на нафтопродукти. Він вивів за рамки розслідування власників українських НПЗ, заявивши, що вони до цього не причетні, а винними були призначені оператори автозаправних станцій, що працюють з імпортним бензином. До того ж варто пам`ятати, якщо імпортерів зараз визнають винними в дестабілізації ринку, то їм загрожує введення високих імпортних мит, яких давно домагаються наші НПЗ », - підкреслив Г. Рябцев.

Ось воно головне зерно розбрату - підвищення імпортних мит. Їх введення вкрай вигідно власникам НПЗ і вбивчо для імпортерів, які володіють у Україна великими мережами АЗС. А основне - мита, швидше за все, приведуть до різкого погіршення якості бензину, тому що відкривши ринок для відносно дешевого і імпортного бензину, наші НПЗ будуть чисто технологічно не в змозі забезпечити близьке до європейського якість моторних палив. Таким чином, зацікавленість в дефіциті палива все ж здається більш високою в середовищі українських НПЗ, а не імпортерів.

Будемо сподіватися, що держоргани, а в першу чергу Кабмін, встануть в даному випадку на сторону споживача і присічуть всі ці ігри, хто б їх не ініціював. Ми ж прекрасно знаємо, що при бажанні влада в нашій країні може бути дуже ефективною, особливо, коли вона не відстоює чиїсь бізнес інтереси.

Антон Лосєв (УНІАН)

УНІАН в Google News