Хто спалив Близнюку пивоварню?
Хто спалив Близнюку пивоварню?

Хто спалив Близнюку пивоварню?

17:19, 11.10.2006
10 хв.

Ми вже хочемо, але ще не можемо. Йдеться про туризм. Пускаємо слину, дивлячись на Туреччину, Грецію чи Хорватію, які значною мірою живуть з цього, і повторюємо як мантру: треба й нам так! Форум туристичної журналістики проходив на базі SPA-курорту „Буймерівка”

Ми вже хочемо, але ще не можемо.

Йдеться про туризм. Пускаємо слину, дивлячись на Туреччину, Грецію чи Хорватію, які значною мірою живуть з цього, і повторюємо як мантру: треба й нам так! Треба! Але треба готелів, треба дороги,  кваліфіковані кадри та продумана самореклама.

Зрозуміло, з неба воно не впаде. Тоді звідки візьметься? Над цим ламають голови професіонали туристичного бізнесу, чиновники та бізнесмени. Про це вели мову і учасники першого Всеукраїнського фестивалю туристичної журналістики, що пройшов на Сумщині. Не можна сказати, що всі відповіді на всі запитання було знайдено. Але, принаймні, їх шукали…

Відео дня

„Забудьте про державу, забудьте про бюджет!”

Надію на розвиток українського туризму дає, щонайменше, поява чиновників, які щиро докладають зусиль до такого розвитку  і саме з цим пов’язують свою кар’єру.

На фестивалі таких було аж два. Так,  „аж два”, бо всього їх стільки й було. Один – з Києва, інший – з Полтави. Один, Анатолій Іванович Пахля очолює Державну службу туризму та  курортів, інший, Іван Федорович Близнюк, є першим заступником полтавського губернатора, або офіційно кажучи, голови Полтавської облдержадміністрації. “Аж два” ще й тому, що вони представляють державне бачення розвитку українського туризму на різних рівнях, і це бачення є прагматичним і діловим.

Обоє чиновників дотримуються думки: держава має подбати про стратегію розвитку туризму, дати поштовх, а потім не заважати розумним та ініціативним людям реалізовувати цю стратегію.

Анатолій Пахля: “Треба об’єднати ресурси всіх зацікавлених міністерств, відомств та структур. Не можна все покласти на бізнес,  він, мовляв, витягне наш туризм. Не витягне. У жодній країні світу цього не сталось без сприяння держави. Потрібна її допомога. У тій же Туреччині лише цього року на “розкрутку” країни як центру туризму вже витрачено 70 мільйонів євро з бюджету. В Україні – „нуль”.

Але далі держава має відступити й не заважати. Бо головне сьогодні – інвестиції. Вони потрібні, щоб підняти 3,5 тисячі санаторіїв та баз відпочинку, або тих же 500 замків. Звідки в держави кошти на це? Тож треба застосовувати всі можливі способи для залучення інвестицій. Зокрема, той же закон про концесію. Усі ці об’єкти мають жити та приносити прибуток державі та людям. Іти на спрощення процедури тендерів і на інші кроки. Ми ж боїмося порушити інструкції, написані десять, а то й двадцять років тому”.

Іван Близнюк: „У нашого туристичного бізнесу є дві проблеми – інформація, точніше кажучи, її брак, та кадри, тобто їх дефіцит. Ось на це нам слід спрямувати першочергові зусилля. І забудьте про державу. Забудьте про бюджет. Сподівайтесь лише на себе, на тих, кого ви приведете з інвестиціями у свою область, свій район, своє містечко.

Чому цього року Крим „провалився”? Там немає конкуренції, там все ще на нас, приїжджих, дивляться як на грошові мішки. А це сьогодні в принципі неправильно. А ось у західній Україні вже зрозуміли, що конкуренція потребує нової якості, і домоглися суттєвих змін. Тут уже якісно інший сервіс. Тих же, хто цього не усвідомить, чекає доля облспоживспілок, які все втратили, бо думали, що на селі завжди будуть лише вони. Прийшли підприємці, і все змінилось. Вони ще проти чогось протестують, здіймають хвилю, але не розуміють, що все втратили.

Тому коли я буваю десь на місцях і люди кажуть: „Побудуйте нам щось”, – я відповідаю :”Побудуйте собі”. Іншого не може бути”.

Цікавий пішов сьогодні чиновник. Надію вселяє те, що бачимо таких людей на обох рівнях – державному та місцевому. Вони активно формують свої команди, багато чого ініціюють. Анатолій Пахля пробиває в бюджеті 30 мільйонів на наступний рік (було „нуль”), домагається суттєвого поліпшення законодавчої бази (один перелік законодавчих актів, „запущених” у парламент з подачі його команди, займає кілька абзаців!) Іван Близнюк мотається по області, возить комерсантів, видає брошури, буклети, пропагує досвід тих, хто щось зумів, і сьогодні на Полтавщині є вже багато що – заповідники, лижні бази, художньо-промислові майстерні.

Отже, є надія, що з такими чиновниками щось таки в туризмі зміниться.

“Буймерівка” проти “совка”

Комерсант теж нині неординарний трапляється.

Форум туристичної журналістики проходив на базі SPA-курорту „Буймерівка”, що за кілька кілометрів від райцентру Охтирка на Сумщині. Звучить майже як фантастика:  SPA-курорт за триста шістдесят кілометрів від Києва. Але курорт є, він приймає гостей на існуючій базі й розвивається. Півтора роки тому тут була зруйнована, розтрощена,  стовідсотково „совкова” база відпочинку. Тепер тут є доволі непоганий набір для відпочинку VIP-клієнта: виділена лінія Інтернет, конференц-зали, номери з сучасними меблями, ресторан з непоганою кухнею, само собою – SPA-процедури, можливості для спорту (футбол, теніс, велосипед) та відпочинку (риболовля, кінні прогулянки та інше).

Стоїть за цим молодий підприємець, президент компанії “Jaina” Джаїн Маянк. Компанія має штаб-квартиру в Харкові, займається фармацевтикою та продуктами для здорового харчування. Її керівник – виходець з Індії. Виглядає він справді як правдивий індус, але від іноземця в ньому залишився лише акцент, але не підходи до справи та почуття до України. В Україні він уже півтора десятка років, учився тут, одружився. Недивно, що в розмові про будь-які наші, українські, справи, він завжди каже: „у нас”, і звучить це в його устах абсолютно природно.

Він вважає перспективним вкладати кошти в туристичний бізнес саме тут, „ у нас”, в Україні. Як людина прагматична розуміє: окупляться вкладені кошти через 10–12 років. М’яко кажучи, трохи повільніше, ніж при перепродажу газу чи інших сировинних ресурсів. Але це його не лякає.

Далеко від Києва? Нічого, каже Маянк, натомість тут справді чудова природа, а ще – у людини завжди є потреба від’їхати на відпочинок хоча б на якусь відстань від дому. Курорт недешевий (вартість номера зі SPA-послугами на добу становить 300–350 гривень)... Нічого, каже, зате ми забезпечуємо якість послуг на рівні світових стандартів і завжди даємо нашому клієнтові більше, ніж він оплатив.

Про якість сервісу власник „Буймерівки” дбає першочергово. Приміром, шеф-кухаря Джаїн Маянк „виписав” для „Буймерівки” з острова Балі. Інша „фішка” „Буймерівки” – природність. Маянк не женеться за показною розкішшю, не „облагороджує” курорт мармуром чи то іншими „респектними” матеріалами. „Ми максимально використовуємо природні, не штучні матеріали, „уписуємо” наш курорт у навколишню природу, а не „підганяємо” природу під курорт. Тому ви бачите в номерах плетені меблі, а не меблі завезені, приміром, з Італії, а конференц-зал оздоблено шовком з Індії, а не якимись синтетичними матеріалами. Для ресторану ми не вирубали дерева, а ресторан спроектували так, щоб дерева органічно „вжилися” в інтер’єр”. На цих словах, у вікно конференц-залу, де в рамках фестивалю проходив „круглий стіл”,  заскочив кіт, пробіг по залу й вибрався в інше вікно. „Бачите, – прокоментував Джаїн, – ми в гармонії з природою, а не поза нею...”

Хто поверне нам 5 мільярдів?

Нарешті, сам фестиваль.

Він теж певною мірою засвідчив, що туризм в Україні починає  розвиватись. Не було притаманного раніше багатьом таким заходам розмови „ взагалі і ні про що”. Журналісти обговорювали реальні проблеми туристичних видань, Інтернет-сайтів чи електронних ЗМІ. Далеко не все було геніально, але несподівані ідеї, як часто трапляється в журналістській „тусовці”, не піддавались скепсису, а давали імпульс для дискусії. Представники Національної турорганізації, що організували фестиваль, лише направляли її.

Головний висновок з дискусії – річ очевидна: досить працювати „на виїзд”, треба розвивати туризм в Україні.

Хто з цим сперечатиметься? Умови, як то мовиться, визріли. Люди трохи покаталися по світу, Туреччини-Єгипти приїлись,  озираємось навколо. Справді, таки є що подивитись і в Україні. Іншими словами (дивись початок): і ми могли б жити „з туризму” не гірше греків чи хорватів.

Той же Джаїн Маянк наводить цифру: минулого року, за найскромнішими підрахунками, туристи вивезли з України щонайменше 5 мільярдів доларів. Навіть якби вдалось залишити в нас хоча б два з них, каже він...

Сам Маянк продовжує працювати над тим, аби ці гроші таки залишались. Він планує створити курорт рівня „Буймерівки” в кожній області України. Для початку експансії в інші області вже взяв в оренду „вбиту” базу відпочинку на Полтавщині. Той, хто бував в Новосанжарському районі, підтвердить, що бази тут справді „вбиті”. Але які тут є місця над Ворсклою...

Тим часом між чиновниками поки що згоди немає в тому, як розпорядитись об’єктами, що прийшли в занепад. Іван Близнюк переконаний: треба віддавати їх навіть за найсимволічнішу плату, головне – знайти вмілого господаря. Анатолій Пахля тримається іншої думки: не можна дарувати чи спускати „добро” майже задарма, це розбещує. Людина, яка нічого не вклала в отриманий об’єкт, і не розвиватиме його, доводить він. Ця маленька дискусія зайвий раз засвідчила, що, попри всі заклики до розвитку внутрішнього туризму, для вироблення чіткої державної політики на всіх рівнях таки треба попрацювати.

До речі, якщо чиновники, які взялися розвивати туризм у країні, робитимуть це з тією ж енергією, з якою вони до цього, приміром, займались бізнесом, ціни їм не буде. Той же Близнюк ще дванадцять років тому відкрив першу в Україні приватну пивоварню з рестораном. Це мало статися на рік раніше, але за добу до відкриття пивоварню спалили. Близнюк усе почав спочатку. Сьогодні пивоварня на автошляху Київ–Харків під Пирятином, де можна випити „живе” пиво, відома кожному автотуристові. Ще через рік, так само перед відкриттям, спалили й готель. Але він так само відбудував його, а ще об’єднав усі свої об’єкти в єдиний комплекс, до якого тепер їдуть люди за багато кілометрів.

Зауважимо, тих, хто спалив пивоварню та готель, так і не знайшли. Але яке значення мають їхні імена?

  Петро Кернозенко

 

 

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся